Із «Повісті минулих літ» про діяльність княгині Ольги

Із «Повісті минулих літ» про діяльність княгині Ольги

І сказали деревляни: «Послала нас Деревлянська земля, кажучи так: «Мужа твойого ми вбили, бо був муж твій, як той вовк, що обкрадав і грабував. А наші князі добрі є, бо пильно вони подбали про Деревлянську землю. Іди-но за нашого князя за Мала». Мовила тоді їм Ольга: «Люба мені є річ ваша. Мужа свойого мені вже не воскресити, а вас хочу я завтра вшанувати перед людьми своїми. Тож нині ідіте в човен свій і ляжте в човні, величаючись. Завтра я пошлю по вас. <…>
Ольга тим часом звеліла викопати яму велику й глибоку на дворі теремному, поза городом. І назавтра Ольга, сидячи в теремі, послала по гостей. І прийшли до них [кияни], кажучи: «Зове вас Ольга на честь велику». Вони ж сказали: «<…> Понесіте нас у човні». <…> І понесли їх у човні. <…> І принесли їх на двір до Ольги, і, нісши їх, [так] і вкинули з човном у яму. <…> І повеліла вона засипати їх живими, і засипали їх.
І пославши Ольга [послів] до деревлян, сказала: «Якщо ж ви мене щиро просите, то пришліте до мене знатних мужів, хай у великій честі піду я за вашого князя». Це почувши, деревляни вибрали ліпших мужів, які держать Деревлянську землю, і послали по неї.
Коли ж деревляни прийшли, звеліла Ольга приготувати мийню, кажучи [їм] так: «Помившись, прийдіте до мене». Вони, [слуги], тоді розпалили мийню, <…> і повеліла [Ольга] запалити її од дверей, і тут згоріли вони всі.
І послала вона [послів] до деревлян, кажучи так: «Се вже йду я до вас. Тож зготуйте медів много коло города, де ото вбили ви мужа мойого. Хай поплачу я над гробом його і вчиню тризну мужеві моєму». <…> І повеліла вона людям своїм насипати могилу велику, а як вони насипали, звеліла тризну чинити. Після цього сіли деревляни пити. <…> І як упились деревляни, звеліла вона отрокам своїм пити за них, а сама відійшла звідти і потім наказала отрокам сікти їх. І посікли їх п’ять тисяч. <…>
І сказала їм Ольга, мовляв: «Я вже одомстила за мужа свойого, коли прийшли ви до Києва, і вдруге, і втретє тоді, коли чинили тризну мужеві моєму. Тому я вже не буду помсту чинити, а хочу взяти потрохи данини і, помирившися з вами, піду назад». Запитали тоді деревляни: «Чого ти хочеш од нас? <…> Вона ж сказала їм: «Лише малого я у вас прошу: дайте мені од двора по три голуби і по три горобці». <…>
Деревляни ж раді були [цьому]. <…>
Ольга тим часом <…> звеліла кожному голубові й горобцеві прив’язати трут <…>. І звеліла Ольга, коли смерклося, воям своїм пустити голубів і горобців.
Голуби ж і горобці полетіли в гнізда свої, <…> і тоді загорялися голубники, а од них хижі і стодоли. І не було двора, де б не горіло, і не можна було гасити, бо всі двори загорілися. І побігли люди з города, і повеліла Ольга воям своїм хватати їх.
А як узяла вона город, то спалила його.
І пішла Ольга по Деревлянській землі із сином своїм і з дружиною своєю, установлюючи устави і уроки. І [донині] є становища її і ловища її.
І прийшла вона в город свій Київ із сином своїм Святославом. І, пробувши один рік, у рік 6455 [947], пішла Ольга до Новгорода. І встановила вона по [ріці] Мсті погости і данину, і по [ріці] Лузі погости, і данину, і оброки. І ловища її по всій землі, і знаки [її], і місця, і погости, і сани її стоять у Пскові й до сьогодні. І по Дніпру [є] перевісища [її], і по Десні, і єсть село її Ольжичі й до сьогодні. [Літопис руський. — К.: Дніпро, 1989. — С. 32—35]

Запитання до документа
1) Укажіть час правління княгині Ольги.
2) Хто такі деревляни? Де вони проживали?
3) Свою діяльність Ольга розпочала з помсти деревлянам за свого чоловіка. Розкажіть, що вам про це відомо?
4) Поясніть значення виділених слів.
5) Що ви дізналися з тексту джерела про реформи Ольги? Якими були їх наслідки?
6) Чому в історію Ольга ввійшла як Велика, а церква проголосила її Святою?