Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29—33.
8 фактів про молодь
(1) 1. Не бояться новинок у техніці
(2—4) Мабуть, це найочевидніший факт. Покоління Z можна назвати цифрови-
ми аборигенами. На відміну від попереднього покоління, нинішні діти вже виросли
зі смартфоном в одній руці й планшетом у другій.
(5—8) Їм легше розібратися з інтерфейсом нового смартфона або програми, ніж
замінити лампочку у своїй кімнаті. Вони можуть не знати, як саме працює комп’ютер,
що таке VPN, швидкість свого інтернету, але вони з легкістю використовують усі
можливості інтернету.
(9) 2. Вони переселилися в інтернет
(10—13) Для них набагато легше знайти цікаву інформацію в інтернеті. Молоді
люди повністю інтегрували свою особистість у світову павутину, одночасно маневру-
ючи між вкладками браузера, завантажуючи пост на фейсбуку і фото в інстаграмі,
відповідаючи на повідомлення в месенджерах.
(14) 3. У них кліпове мислення
(15—19) Кліпове мислення — здатність засвоювати інформацію через яскраві, але
короткі образи. Наприклад, молодь легше сприйме короткий кліп, ніж цілий фільм,
пост у фейсбуку, ніж книгу. Це не веде до деградації людей. Навпаки, потік інформації
став набагато швидшим. А молоді люди обробляють великі обсяги новин краще, ніж
попередні покоління. Такий тип мислення з’явився якраз через попередній пункт.
(20—21) Тепер час пошуку відповідей на питання знизився до декількох секунд.
Знайшовши відповідь, молодь рухається далі.
(22) 4. Молодь довіряє фейковим новинам
(23—25) Існує хибна думка, що представники нового покоління, які виросли в епо-
ху фейсбука, ютуба, твітера та інших соціальних мереж, мають імунітет до помилкових
новин. Цю теорію спростували вчені зі Стенфордського університету.
(26—31) Учені провели серед студентів коледжу експеримент, під час якого мо-
лоді люди намагалися відрізнити фейкову новину від справжньої, бота від реального
профілю користувача й оцінити благонадійність сайту. Як виявилося, молодь досить
легко ввести в оману: вони вірять новині, якщо там є фотографія, не помічають позна-
чки «на правах реклами». Через кліпове мислення молоді люди найчастіше читають
заголовки статей і не перевіряють інформацію на достовірність.
(32—35) В інформаційну епоху йдеться не про якість інформації, а про її кіль-
кість. Саме цим і користується більшість політтехнологів, які працюють із молодими
людьми: легше запустити гучну негативну фейкову новину, яка запам’ятається своїм
заголовком, а потім спростувати її менш яскравою заявою.
(36) 5. Менше реагують на гендерні відмінності між людьми
(37—39) Як і було сказано вище, молоді люди повністю інтегрували своє життя
в інтернет, а віртуальне спілкування прибирає гендерні та вікові відмінності серед
людей, які спілкуються.
(40—43) Суспільство перетворюється на інформаційне, де вроджені ознаки — стать,
колір шкіри, сексуальні вподобання — відступають на другий план, а більш цінними
стають набуті якості або те, яку інформацію людина здатна запропонувати в цьому
цифровому світі.
(44) 6. Молодь самотня
(45—47) Людей, які виросли в епоху нових медіа та глобальних потрясінь — від
масштабних терактів до світової фінансової кризи — вважають відносно щасливими,
але вони мають проблеми психологічного характеру.
(48—51) Як одну з основних психологи називають проблему самотності. Хоч молоді
люди й пов’язані між собою соціальними мережами, вони ізольовані одне від одного
фізично. Подібний формат спілкування не передбачає фізичної взаємодії, тактильних
відчуттів. Люди найчастіше почуваються ізольованими.
(52) 7. Молодь часто переживає депресію
(53—54) За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) за 2015 рік,
депресія — третє за поширеністю захворювання серед молодих людей.
(55—57) Британська організація «ChildLine» — екстрена гаряча лінія для допомо-
ги дітям — повідомляє, що з 1986 року більшість дітей зверталася до них із причин
фізичного й сексуального насильства, проблем у сім’ї.
(58—59) Але сучасні діти звертаються по допомогу переважно через депресію
та інші душевні розлади, які стосуються їхнього подальшого життя.
(60—63) Сучасна молодь дуже переймається питаннями вибору майбутньої про-
фесії та освіти. Саме через стурбованість своїм майбутнім молоді люди цікавляться
соціальними й політичними подіями у світі, беруть участь у виборах і виявляють
громадянську активність.
(64) 8. У молодих людей низька самооцінка
(65—67) Сучасні соціальні мережі побудовані на системі оцінок: лайків, репостів.
І незважаючи на те, що вроджені риси відійшли на другий план, сучасні молоді люди
страждають від низької самооцінки.
(68—71) В епоху, коли особисте життя виставляють на загальний огляд, молоді
люди бачать усі заходи, на які не були запрошені, красиві оброблені фотографії людей,
що рідко відповідають реальності, успішне життя своїх ровесників, кількість лайків
під своїми фотографіями та публікаціями.
(72—73) Молоді люди дуже залежні від оцінок, одержаних в інтернеті. Для них
більшість дій у реальному житті відбувається для визнання у віртуальному світі.
(74—76) Так, у мережі з’явився один із видів сучасного насильства. Тролінг, або
кібербулінг, — систематичне й цілеспрямоване відправлення агресивних повідомлень
з електронних носіїв.
За А. Пашинською
