Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання 29—33.
Текст А
Дослідниця космосу Тетяна Ковальчук-Скороход
(1—3) Наукова співробітниця Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ Тетя-
на Ковальчук-Скороход вивчає іоносферу й сподівається зробити відкриття світового
рівня.
(4—7) Іоносфера (або йоносфера) — шар земної атмосфери, що має велику кількість
вільних електронів та іонів. Він простягається вгору від висоти 50—60 км до 500 км
над поверхнею Землі й виникає внаслідок іонізувальної дії сонячного проміння, а та-
кож космічних променів на атоми й молекули в розріджених шарах атмосфери.
(8—15) Наприкінці 1990-х років під Харковом збудували станцію іоносферних
досліджень, що стала аналогом американського проекту HAARP на Алясці, який
розробили для модифікації погодних умов. Дослідницький комплекс складається з гі-
гантської антени 25 метрів у діаметрі, яка може випромінювати потужність близько
25 МВт. Загалом до комплексу входить Інститут іоносфери в Харкові, радари, дво-
дзеркальна параболічна антена та власне повноповоротна 25-метрова антена. Усі ці
складні технічні елементи призначені для вивчення впливу радіовипромінювання
на іоносферну плазму.
(16—22) Тетяна Ковальчук-Скороход проводить лекції й майстер-класи у власноруч
створеному зі сміттєвих пакетів планетарії. Вона веде сайт, присвячений космічним
дослідженням. Її планетарій — це купол із непрозорої плівки, у якому є дірочки.
«Вони зображають зірки, коли крізь них усередину проникає світло. Залазиш усереди-
ну й вивчаєш зоряне небо. Для яскравіших зірок отвори більші. Приблизно я нанесла
35—40 сузір’їв по п’ять—сім зірок у кожному, поєднала їх невидимими чорнилами,
які світяться під дією ультрафіолету», — розповідає науковиця про свою розробку.
За матеріалами інтернет-джерел
Текст Б
(1—3) Космічне агентство NASA розробило супутник для вивчення іоносфери.
Основна мета місії — дізнатися, як іоносфера впливає на радіозв’язок і сигнали су-
путникової навігації.
(4—7) Компанія «Northrop Grumman» запустила крилату ракету «Pegasus XL».
Так розпочалася місія з вивчення електрично зарядженої іоносфери Землі, її взаємодії
з сонячним вітром і того, як вона впливає на зв’язок і сигнали GPS-навігації. Проект
обійшовся в 252 мільйони доларів.
(8—10) Перша спроба запуску ракети зірвалася через очікувані шторми в траєк-
торії польоту. Пізніше погода була сприятливою й ракета «Pegasus XL» успішно по-
летіла в Космос.
(11—13) «Це було складно. У нас були певні невдачі на початку минулого року.
Я радий, що змогли вивести корисне обладнання на орбіту. Усе виглядає фантастично
для нас», — повідомив Омар Баез, директор із запуску NASA.
(14—17) Мета ICON полягає в тому, щоб краще зрозуміти фізику екстремальних
верхніх шарів атмосфери. Важливо дізнатися, як вона (атмосфера) реагує на основні
події космічної погоди, наприклад сонячні бурі й спалахи, і як впливає на радіозв’язок
і сигнали супутникової навігації, які проходять крізь неї.
За матеріалами інтернет-джерел
