Новела «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника не містить
вставної новели
портретних характеристик персонажів
діалогів Марфи з Михайлом
діалогів матері з сином
символічного образу дерева
У якій частині новели вжито вислів «три зозулі з поклоном»?
у присвяті
в «Останньому листі від тата»
у міркуваннях оповідача
у материних спогадах
у розповіді Марфи
У творі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника зображено трагічну долю
ув’язненої жінки
зрадженого чоловіка
жінки, закоханої в одруженого чоловіка
студента-сироти
усього українського народу
Події в новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника викладено в такій послідовності:
Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою
Михайло сумує за улюбленою справою — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа просить потримати листа
Слова «Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться» говорить
Михайло про Марфу
син про батька
Карпо про Марфу
Михайло про Софію
чоловік про дружину
Прочитайте рядки. Годують такою смачною юшкою, що навіть Карпо Ярковий п’ятнадцять мисок умолотив би, ще й добавки попросив! В уривку використано форму комічного
іронію
гротеск
сарказм
гумор
карикатуру
Джерелом сюжету новели «Три зозулі з поклоном» став
сюжет народної балади
твір Тараса Шевченка
народний переказ
епізод із життя батьків автора
давньогрецький міф
Словосполучення «Сибір неісходима» запозичено з твору
Івана Котляревського
Миколи Куліша
Тараса Шевченка
Григорія Сковороди
Івана Багряного
Установіть відповідність.
Михайло
Карпо
дядько Левко
Марфа
«височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте плече»
«сокіл був, ставний такий смуглий, очі так і печуть, чорнющі»
«Товстопикий був, товстоногий. І рудий — матінко ти моя... Як стара солома»
«в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«тонесенька, тендітна, в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами»
