Новела «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника не містить
символічного образу дерева
вставної новели
діалогів матері з сином
діалогів Марфи з Михайлом
портретних характеристик персонажів
У якій частині новели вжито вислів «три зозулі з поклоном»?
у розповіді Марфи
у присвяті
у материних спогадах
у міркуваннях оповідача
в «Останньому листі від тата»
У творі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника зображено трагічну долю
усього українського народу
ув’язненої жінки
студента-сироти
жінки, закоханої в одруженого чоловіка
зрадженого чоловіка
Події в новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника викладено в такій послідовності:
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа просить потримати листа
Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Михайло сумує за улюбленою справою — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою
Слова «Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться» говорить
чоловік про дружину
Михайло про Марфу
Михайло про Софію
Карпо про Марфу
син про батька
Прочитайте рядки. Годують такою смачною юшкою, що навіть Карпо Ярковий п’ятнадцять мисок умолотив би, ще й добавки попросив! В уривку використано форму комічного
карикатуру
іронію
гумор
сарказм
гротеск
Джерелом сюжету новели «Три зозулі з поклоном» став
давньогрецький міф
сюжет народної балади
епізод із життя батьків автора
народний переказ
твір Тараса Шевченка
Словосполучення «Сибір неісходима» запозичено з твору
Івана Багряного
Івана Котляревського
Григорія Сковороди
Тараса Шевченка
Миколи Куліша
Установіть відповідність.
Михайло
Карпо
дядько Левко
Марфа
«сокіл був, ставний такий смуглий, очі так і печуть, чорнющі»
«в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте плече»
«тонесенька, тендітна, в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами»
«Товстопикий був, товстоногий. І рудий — матінко ти моя... Як стара солома»
