Микола Куліш родом із
Черкащини
Херсонщини
Сумщини
Харківщини
Львівщини
М. Куліш був одним з ініціаторів утворення
ЛуГоСаду
Київської школи поетів
Асоціації українських письменників
Національної спілки письменників
ВАПЛіте
М. Куліш належить до
сучасних прозаїків
митців «розстріляного відродження»
Нью-Йоркської групи поетів
Кирило-Мефодіївського братства
шістдесятників
Твір «Мина Мазайло» близький за тематикою до п’єси
«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого
«Народний Малахій» М. Куліша
«Украдене щастя» І. Франка
«Наталка Полтавка» І. Котляревського
«Лісова пісня» Лесі Українки
Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є
дослідження етимології українських прізвищ
змалювання життя харківської інтелігенції
відтворення побуту харків’ян початку ХХ століття
засудження національної упередженості
зображення українізації та міщанства
До засобів творення комічного належить
метонімія
інверсія
іронія
алітерація
паралелізм
П’єса «Мина Мазайло» М. Куліша за жанром —
сатирична комедія
власне драма
психологічна комедія
трагікомедія
драма-феєрія
Слова «Їхня українізація — це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було» належать
Килині Мазайло
Мині Мазайлові
дядькові Тарасу
тьоті Моті
Мокієві
Трагічним елементом у комедії «Мина Мазайло» є
раптовий приїзд дядька Тараса
невміння Мини правильно розмовляти російською
зображення суперечностей українського суспільства
прохання Рини до подруги, щоб та закохала в себе Мокія
докази Мокія щодо того, що Уля — українка
Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій послідовності:
обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла.
приїзд дядька Тараса — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла
звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини.
поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса.
приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі.
Доберіть приклади до художніх засобів.
порівняння
синоніми
епітети
фразеологізм
«А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було примовитись словом з Грінченкового словника...»
«Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох!»
«Та ось вам на одне слово “говорити” аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти...»
«А тьотя Мотя ходила Наполеоном і думала...»
«...Галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них...»
Визначте, яким персонажам належать подані репліки.
дядько Тарас
тьотя Мотя
Мина
Уля
«Не бачили, не читали? “Харків” — написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»
«Тільки з умовою: подумай, Мино! Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...»
«І знаєш, “дружина” — це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” — то означає “рождающая”, “супруга” ж повкраїнському — “пара волів”, а “дружина”...»
«Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...»
«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади»
