Микола Куліш родом із
Сумщини
Черкащини
Львівщини
Харківщини
Херсонщини
М. Куліш був одним з ініціаторів утворення
Асоціації українських письменників
ЛуГоСаду
ВАПЛіте
Національної спілки письменників
Київської школи поетів
М. Куліш належить до
Нью-Йоркської групи поетів
сучасних прозаїків
шістдесятників
Кирило-Мефодіївського братства
митців «розстріляного відродження»
Твір «Мина Мазайло» близький за тематикою до п’єси
«Украдене щастя» І. Франка
«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого
«Лісова пісня» Лесі Українки
«Наталка Полтавка» І. Котляревського
«Народний Малахій» М. Куліша
Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є
відтворення побуту харків’ян початку ХХ століття
дослідження етимології українських прізвищ
зображення українізації та міщанства
засудження національної упередженості
змалювання життя харківської інтелігенції
До засобів творення комічного належить
іронія
метонімія
паралелізм
алітерація
інверсія
П’єса «Мина Мазайло» М. Куліша за жанром —
психологічна комедія
сатирична комедія
драма-феєрія
трагікомедія
власне драма
Слова «Їхня українізація — це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було» належать
дядькові Тарасу
Килині Мазайло
Мокієві
тьоті Моті
Мині Мазайлові
Трагічним елементом у комедії «Мина Мазайло» є
зображення суперечностей українського суспільства
раптовий приїзд дядька Тараса
докази Мокія щодо того, що Уля — українка
прохання Рини до подруги, щоб та закохала в себе Мокія
невміння Мини правильно розмовляти російською
Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій послідовності:
звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини.
обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла.
приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі.
поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса.
приїзд дядька Тараса — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла
Доберіть приклади до художніх засобів.
порівняння
синоніми
епітети
фразеологізм
«Та ось вам на одне слово “говорити” аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти...»
«А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було примовитись словом з Грінченкового словника...»
«А тьотя Мотя ходила Наполеоном і думала...»
«Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох!»
«...Галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них...»
Визначте, яким персонажам належать подані репліки.
дядько Тарас
тьотя Мотя
Мина
Уля
«Не бачили, не читали? “Харків” — написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»
«Тільки з умовою: подумай, Мино! Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...»
«Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...»
«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади»
«І знаєш, “дружина” — це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” — то означає “рождающая”, “супруга” ж повкраїнському — “пара волів”, а “дружина”...»
