Микола Куліш родом із
Сумщини
Харківщини
Херсонщини
Львівщини
Черкащини
М. Куліш був одним з ініціаторів утворення
Асоціації українських письменників
Національної спілки письменників
Київської школи поетів
ВАПЛіте
ЛуГоСаду
М. Куліш належить до
Нью-Йоркської групи поетів
Кирило-Мефодіївського братства
митців «розстріляного відродження»
шістдесятників
сучасних прозаїків
Твір «Мина Мазайло» близький за тематикою до п’єси
«Украдене щастя» І. Франка
«Наталка Полтавка» І. Котляревського
«Народний Малахій» М. Куліша
«Лісова пісня» Лесі Українки
«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого
Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є
відтворення побуту харків’ян початку ХХ століття
засудження національної упередженості
змалювання життя харківської інтелігенції
зображення українізації та міщанства
дослідження етимології українських прізвищ
До засобів творення комічного належить
іронія
алітерація
інверсія
паралелізм
метонімія
П’єса «Мина Мазайло» М. Куліша за жанром —
психологічна комедія
трагікомедія
власне драма
драма-феєрія
сатирична комедія
Слова «Їхня українізація — це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було» належать
дядькові Тарасу
тьоті Моті
Мині Мазайлові
Мокієві
Килині Мазайло
Трагічним елементом у комедії «Мина Мазайло» є
зображення суперечностей українського суспільства
прохання Рини до подруги, щоб та закохала в себе Мокія
невміння Мини правильно розмовляти російською
докази Мокія щодо того, що Уля — українка
раптовий приїзд дядька Тараса
Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій послідовності:
звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини.
поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса.
приїзд дядька Тараса — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла
приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі.
обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла.
Доберіть приклади до художніх засобів.
порівняння
синоніми
епітети
фразеологізм
«А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було примовитись словом з Грінченкового словника...»
«...Галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них...»
«Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох!»
«А тьотя Мотя ходила Наполеоном і думала...»
«Та ось вам на одне слово “говорити” аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти...»
Визначте, яким персонажам належать подані репліки.
дядько Тарас
тьотя Мотя
Мина
Уля
«І знаєш, “дружина” — це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” — то означає “рождающая”, “супруга” ж по-вкраїнському — “пара волів”, а “дружина”...»
«Тільки з умовою: подумай, Мино! Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...»
«Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...»
«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади»
«Не бачили, не читали? “Харків” — написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»
