Микола Куліш родом із
Херсонщини
Сумщини
Черкащини
Львівщини
Харківщини
М. Куліш був одним з ініціаторів утворення
Київської школи поетів
Асоціації українських письменників
ЛуГоСаду
ВАПЛіте
Національної спілки письменників
М. Куліш належить до
митців «розстріляного відродження»
Нью-Йоркської групи поетів
сучасних прозаїків
шістдесятників
Кирило-Мефодіївського братства
Твір «Мина Мазайло» близький за тематикою до п’єси
«Народний Малахій» М. Куліша
«Украдене щастя» І. Франка
«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого
«Лісова пісня» Лесі Українки
«Наталка Полтавка» І. Котляревського
Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є
змалювання життя харківської інтелігенції
відтворення побуту харків’ян початку ХХ століття
дослідження етимології українських прізвищ
зображення українізації та міщанства
засудження національної упередженості
До засобів творення комічного належить
інверсія
іронія
метонімія
паралелізм
алітерація
П’єса «Мина Мазайло» М. Куліша за жанром —
власне драма
психологічна комедія
сатирична комедія
драма-феєрія
трагікомедія
Слова «Їхня українізація — це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було» належать
Мині Мазайлові
дядькові Тарасу
Килині Мазайло
Мокієві
тьоті Моті
Трагічним елементом у комедії «Мина Мазайло» є
невміння Мини правильно розмовляти російською
зображення суперечностей українського суспільства
раптовий приїзд дядька Тараса
докази Мокія щодо того, що Уля — українка
прохання Рини до подруги, щоб та закохала в себе Мокія
Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій послідовності:
приїзд дядька Тараса — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла
звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини.
обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла.
приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі.
поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса.
Доберіть приклади до художніх засобів.
порівняння
синоніми
епітети
фразеологізм
«Та ось вам на одне слово “говорити” аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти...»
«А тьотя Мотя ходила Наполеоном і думала...»
«Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох!»
«А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було примовитись словом з Грінченкового словника...»
«...Галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них...»
Визначте, яким персонажам належать подані репліки.
дядько Тарас
тьотя Мотя
Мина
Уля
«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади»
«І знаєш, “дружина” — це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” — то означає “рождающая”, “супруга” ж по-вкраїнському — “пара волів”, а “дружина”...»
«Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...»
«Не бачили, не читали? “Харків” — написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»
«Тільки з умовою: подумай, Мино! Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...»
