Григорій Квітка-Основ’яненко народився
у слободі Основа на Харківщині
у селі Нагуєвичах на Львівщині
у селі Кирилівці на Черкащині
у Полтаві
у Харкові
Прочитайте подані рядки. Тебе люди поважають, — Добрий голос маєш; Співай же їм, мій голубе... Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули... Хто і про кого їх написав?
І. Франко про Г. Сковороду
І. Франко про М. Коцюбинського
Т. Шевченко про І. Котляревського
Т. Шевченко про Г. Квітку-Основ’яненка
І. Котляревський про Т. Шевченка
«Батьком нової української прози» вважають
Івана Котляревського
Олександра Довженка
Григорія Квітку-Основ’яненка
Тараса Шевченка
Григорія Сковороду
В основі сюжету повісті «Маруся» —
побутовий конфлікт через стару грушу
взаємне нещасливе кохання Марусі й Василя
нерозділене кохання Лавріна до Марусі
любовна історія на тлі подій Хмельниччини
нерозділене кохання Марусі до Василя
Прочитайте рядки. Та що то за дівка була. Висока, прямесенька, як стрілочка, губоньки як цвіточки розцвітають, коси в неї як смоль чорнії та довгі-довгі аж за коліно... В уривку використано
метонімію, метафору
паралелізм, антитезу
алегорію, символ
епітети, порівняння
гіперболу, літоту
Прочитайте рядки (повість «Маруся»). Сорочка на ній біленька, тоненька, сама пряла і пишнії рукава вишивала червоними нитками. Плахта на ній картацька, черчата, ще материнська — придана. Тут ідеться про наявність у Марусі всіх перелічених рис, ОКРІМ
охайності
майстерності
працелюбності
хвальковитості
привабливості
Події в повісті «Маруся» розгортаються в такій послідовності:
хвороба і смерть Марусі — постриг Василя в ченці — від’їзд Василя до Москви — зустріч Марусі й Василя на весіллі — згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем
зустріч Марусі й Василя на весіллі — згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем — від’їзд Василя до Москви — хвороба і смерть Марусі — постриг Василя в ченці
згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем — хвороба і смерть Марусі — постриг Василя в ченці — від’їзд Василя до Москви — зустріч Марусі й Василя на весіллі
постриг Василя в ченці — від’їзд Василя до Москви — зустріч Марусі й Василя на весіллі — згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем — хвороба і смерть Марусі
зустріч Марусі й Василя на весіллі — згода Марусиних батьків на шлюб дочки з Василем — постриг Василя в ченці — хвороба і смерть Марусі — від’їзд Василя до Москви
Уривок із повісті «Маруся» Пішов наш звір та до вас у двір, із двора до хати; тепер жалаємо його піймати. Певно, уже наша куниця — у вас у хаті красна дівиця. містить слова, які промовляють під час
хрестин
голосіння
весілля
похорону
сватання
Властиві сентименталізму в повісті «Маруся» всі названі ознаки, ОКРІМ такої:
співчутливий тон розповіді, що має на меті розчулити читача
наявність пророчої деталі, що натякає на трагічний фінал
ідеальні герої, позбавлені негативних рис
неминуча смерть героя від стихійного лиха чи хвороби
увага до позасвідомого з метою вирватися за межі повсякденного
Не є персонажем повісті «Маруся»
Настя
Лаврін
Олена
Денис
Наум Дрот
Визначте, у яких уривках із повісті «Маруся» виявляються названі риси сентименталізму.
співчутливий тон розповіді
ідеальні герої
змалювання народного побуту та звичаїв
перешкоди на шляху закоханих
«Схаменулась травонька, як скропила її небесна росочка; піднялись стеблинки... Далі і хмарочки стали розходитись, порідшали й стали звертатись купками, мов клубочки»
«Старший староста і каже: — Ми є люди німецькі, а йдемо із землі турецької. Ми собі ловці, удалії молодці. Раз дома, у нашій землі, випала пороша...»
«...а як прийде набор, то, певно, тобі лоб забриють, бо ти сирота, за тебе нікому заступитись... А що тоді буде з Марусею? Ні жінка, ні удова...»
«А як побачив свою Марусю, закричав жалібно, застогнав, поблід як смерть та тут же і впав, мов неживий...»
«Хлопець гарний, русявий; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний»
Визначте, що становить тему, жанр, проблематику та джерела твору «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка.
тема
жанр
проблематика
джерела
дійсність українського села, усна народна творчість
соціально-побутова повість
весілля, сватання, похорон
побут і почуття українських селян
збереження високих моральних якостей, соціальна нерівність, віра і смиренність