Новела «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника не містить
вставної новели
діалогів матері з сином
діалогів Марфи з Михайлом
портретних характеристик персонажів
символічного образу дерева
У якій частині новели вжито вислів «три зозулі з поклоном»?
у присвяті
у материних спогадах
у міркуваннях оповідача
в «Останньому листі від тата»
у розповіді Марфи
У творі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника зображено трагічну долю
ув’язненої жінки
студента-сироти
жінки, закоханої в одруженого чоловіка
зрадженого чоловіка
усього українського народу
Події в новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника викладено в такій послідовності:
Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
Михайло сумує за улюбленою справою — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою
хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа просить потримати листа
Слова «Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться» говорить
Михайло про Марфу
Михайло про Софію
Карпо про Марфу
син про батька
чоловік про дружину
Прочитайте рядки. Годують такою смачною юшкою, що навіть Карпо Ярковий п’ятнадцять мисок умолотив би, ще й добавки попросив! В уривку використано форму комічного
іронію
гумор
сарказм
гротеск
карикатуру
Джерелом сюжету новели «Три зозулі з поклоном» став
сюжет народної балади
епізод із життя батьків автора
народний переказ
твір Тараса Шевченка
давньогрецький міф
Словосполучення «Сибір неісходима» запозичено з твору
Івана Котляревського
Григорія Сковороди
Тараса Шевченка
Миколи Куліша
Івана Багряного
Установіть відповідність.
Михайло
Карпо
дядько Левко
Марфа
«сокіл був, ставний такий смуглий, очі так і печуть, чорнющі»
«Товстопикий був, товстоногий. І рудий — матінко ти моя... Як стара солома»
«в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
«височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте плече»
«тонесенька, тендітна, в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами» В «в новенькому дешевому костюмі і з чемоданчиком у руці»
