Візьми якусь книжку. 

Абикого я не буду запрошувати. 

Я тобі дещо подарую. 

Чомусь стало сумно. 

Прислівник — це незмінна частина мови. 

У реченні прислівник буває тільки обставиною. 

Прислівник змінюється за родами й числами. 

Усі прислівники мають ступені порівняння. 

прямував туди, весело дзюркоче, пахне духмяно 

живе далеченько, подивився спідлоба, зустрічались щовечора 

пиши охайно, покришив дрібно, мешкали там 

глянув скоса, відповів тихо, перев’язали навхрест 

Діти, співайте голосніше. 

Моє помешкання затишніше. 

У тебе завдання легше. 

Це дерево вище за інші. 

У садку було прохолодно. 

У будинку неподалік світилося. 

Дітям було весело. 

Він зробив це ненавмисне. 

мимоволі 

позавчора 

посередині 

донині 

Ні з прислівниками завжди пишеться окремо.

Після префікса по- у прислівниках із суфіксами -и, -ому, -ему пишеться дефіс.

Прислівники не пишуться через дефіс.

Буква и пишеться в кінці прислівників, після літер, що позначають м’які приголосні.

приголомше..о, охай..о, безви..о

химер..о, схвильова..о, легковаж..о

визначе..о, дошкуль..о, докорі..о

дотеп..о, невпевне..о, сумлі..о

Він зачепив тебе (не)навмисно.

Заходь у воду, не бійся, тут (не)глибоко, а мілко.

Хлопець говорив (не)весело.

Цей чоловік (не)спокійно поглядав на двері, наче чекав когось.

Він у роботі (ні)те (ні)се.

На жаль, тебе замінити (ні)ким.

(Ні)де не було слідів.

Я (ні)куди не їду.

(по)французьки, (ні)коли, яко(сь) 

(часто)густо, (будь)де, (по)сусідськи 

(казна)коли, (десь)інде, (тим)часом 

(казна)коли, з(давна), (по)товариськи 

раз(за)разом 

пліч(о)пліч 

час(від)часу 

рік(у)рік